Макулярна дистрофія та макулярна дегенерація

Макулярна дистрофія та макулярна дегенерація

Це переродження клітин макулярної та прилеглої до неї ділянки сітківки, що характеризується незворотнім порушенням зорових функцій. Знижується гострота зору людини. Такі зміни можуть виникати як у молодому віці (судинні захворювання, травми, перенесені інфекції, короткозорість високого ступеню), так і в похилому віці.

Розрізняють дві форми макулярної дистрофії:

  • Суха форма.
  • Волога форма.

За своїм перебігом суха форма є прогностично більш доброякісною. Її лікування полягає в курсах ін’єкцій вітамінних препаратів та препаратів, що покращують судинний кровообіг, у навколоочну ділянку. Українською та Європейською асоціацією офтальмологів рекомендовано довготривалий (не менше 6 місяців) прийом таблетованих вітамінних препаратів, до складу яких входить лютеїн та зеаксантин.

Волога форма несе небезпеку різкого та значного погіршення зору, а також можливість ускладнень у вигляді відшарування сітківки. Її лікування полягає в курсах ін’єкцій кортикостероїдів, що зменшують набряк та запальну реакцію, вітамінних препаратів та препаратів, що покращують судинний кровообіг, в навколоочну ділянку. У певних випадках за показами проводиться лазерна коагуляція сітківки.

Діагностика захворювань сітківки

Усі гострі та хронічні захворювання сітківки підлягають постійному нагляду та лікуванню. Неуважність до цієї патології призводить до незворотних станів – розривів та відшарувань.

  • Офтальмоскопія очного дна (найпростіший та найперший метод, проводиться офтальмологом під час звичайної консультації).
  • Огляд очного дна на широку зіницю з обстеженням крайньої периферії сітківки за допомогою контактних та безконтактних лінз (зазвичай проводиться лікарем, що спеціалізується на проблемах сітківки – ретинологом).
  • Огляд на ОСТ (оптичному когерентному томографі) – унікальному найсучаснішому приладі, що дозволяє отримати уявлення про структуру сітківки на гістологічному рівні, чітко визначити область патології та її вид. За допомогою ОСТ виявляються найменші зміни сітківки.
  • Ретинальна фундус-камера – прилад, що дозволяє фотографічно зафіксувати зміни сітківки та спостерігати ці зміни в динаміці.
  • Комп’ютерна сферопериметрія – обстеження, що визначає чутливість фоторецепторів на різних ділянках очного дна.